Чую, але не розбираю: неочевидні ознаки зниження слуху

У галасливому кафе, на зустрічі чи в компанії може стати складніше розбирати слова співрозмовника, хоча в тихій кімнаті проблем майже немає. Людина чує голос, але частина фраз звучить нечітко, тому доводиться частіше перепитувати або сильніше концентруватися на розмові. У цій статті розберемо, які симптоми можуть свідчити про зниження слуху, що може бути його причиною, коли варто пройти обстеження та як зменшити вплив факторів, що шкодять слуху.

Ранні ознаки зниження слуху, які легко пропустити

Зниження слуху не завжди проявляється відчутним зменшенням гучності звуків. На ранніх етапах частіше погіршується розбірливість мовлення, особливо в умовах фонового шуму. Саме тому перші зміни можуть тривалий час залишатися непоміченими.

• Складніше розуміти мовлення в шумі.

У кафе, ресторані, транспорті або під час розмови кількох людей одночасно слова стають менш чіткими, хоча в тихому приміщенні слух може здаватися нормальним. Такий симптом часто виникає при зниженні сприйняття високих частот, важливих для розрізнення мовних звуків.

• Здається, що люди почали говорити невиразно.

При високочастотному зниженні слуху окремі приголосні можуть сприйматися гірше, через що мовлення звучить приглушено або нечітко. Людина чує сам голос, але не завжди точно розрізняє слова.

• Стає важче розмовляти телефоном.

Під час телефонної розмови немає візуальних підказок — міміки, артикуляції та жестів. Тому навіть незначне зниження розбірливості мовлення може ставати помітнішим.

• Потреба частіше перепитувати.

Регулярні прохання повторити сказане можуть бути наслідком того, що частина мовних звуків сприймається недостатньо чітко. Особливо це характерно для розмов у шумному середовищі або на відстані.

• Поступово збільшується гучність телевізора чи навушників.

Таку зміну нерідко першими помічають близькі. Якщо звична гучність більше не здається достатньою, це також може бути одним із проявів зниження слуху.

Жодна з цих ознак окремо не підтверджує порушення слуху. Але якщо вони повторюються регулярно або посилюються, варто звернутися до отоларинголога та пройти перевірку слуху.

Що може спричинити погіршення слуху

Щоб зрозуміти, чому ці ознаки з’являються непомітно, варто коротко розглянути, як влаштований слух.

Звук потрапляє у вушну раковину і слуховий прохід, доходить до барабанної перетинки і змушує її вібрувати. Ці коливання підхоплюють три найменші кістки в тілі людини: молоточок, коваделко і стремінце в середньому вусі. Вони підсилюють вібрацію і передають її у внутрішнє вухо, де розташована завитка — спіральна структура, заповнена рідиною.

Усередині завитки міститься орган Корті з тисячами волоскових клітин. Саме вони перетворюють механічне коливання рідини на електричний імпульс, який слуховий нерв передає в мозок. Волоскові клітини розташовані вздовж завитки за принципом частоти: ті, що відповідають за високі звуки, розташовані ближче до основи завитки і першими беруть на себе навантаження. Ті, що відповідають за низькі частоти, розташовані далі і страждають рідше.

Головна проблема волоскових клітин у тому, що вони не відновлюються. Гучний або тривалий звук виснажує їх метаболічно і механічно, клітина гине, а разом з нею втрачається здатність сприймати відповідну частоту. Оскільки першими руйнуються клітини, що відповідають за високі частоти, першими зникають саме приголосні звуки: “с”, “ш”, “ф”, “т” та подібні до них. Голосні залишаються чутними довше, тому загальна гучність мови ще сприймається нормально, а розбірливість вже падає.

Саме тому зниження слуху може довго залишатися непоміченим. Воно розвивається симетрично на обидва вуха, тому немає точки порівняння. Прогресує повільно, тому мозок встигає підлаштуватися і добудовувати сенс фраз з контексту.

Коли вухо передає в мозок неповний або спотворений сигнал, мозку доводиться докладати додаткових зусиль, щоб добудувати сенс почутого з обривків звуку та контексту. Саме тому після довгої розмови чи гучної вечірки з’являється особлива втома: відчуття виснаження від концентрації.

Окрім вікових змін, які називають пресбіакузисом і які після 65 років проявляються майже в кожної людини, на слух впливають й інші фактори:

• деякі ліки з ототоксичною дією;
• перенесені інфекції та хронічні запальні процеси вуха;
• спадкові фактори;
• судинні порушення, що погіршують кровопостачання внутрішнього вуха;
• механічна перешкода, наприклад сірчана пробка, яка тимчасово знижує слух і легко усувається на прийомі в лікаря;
• тривалий чи гучний шум, зокрема на виробництві, концертах або через навушники.

Закладеність вуха також може супроводжуватися тимчасовим зниженням слуху. Про можливі причини цього симптому та коли варто звернутися до спеціаліста детальніше розповідає лікар-отоларинголог Крістіна Осіташвілі у відео:

Коли потрібно перевірити слух

Якщо труднощі зі слухом повторюються або поступово посилюються, варто звернутися до отоларинголога та пройти перевірку слуху.

Раптове погіршення слуху. Якщо слух помітно знизився протягом кількох годин або днів, особливо на одне вухо, бажано звернутися до лікаря якомога швидше. Такі зміни потребують своєчасної оцінки, оскільки в окремих випадках ефективність лікування залежить від часу його початку.

Одне вухо чує гірше за інше. Стійка різниця між правим і лівим вухом є приводом для обстеження. Лікар допоможе визначити, чи пов’язана вона з особливостями зовнішнього або середнього вуха, чи потребує додаткової діагностики.

Дзвін або шум у вухах. Короткочасний шум після гучного звуку може минати самостійно. Якщо тинітус повторюється, зберігається тривалий час, посилюється або супроводжується погіршенням слуху, варто обговорити це з лікарем.

Як зменшити ризик втрати слуху

Не всі причини зниження слуху можна попередити. На вік, спадковість або перенесені захворювання вплинути неможливо, однак ризик шумового ушкодження слуху значною мірою залежить від рівня та тривалості звукового навантаження.

Контролюйте гучність у навушниках. ВООЗ рекомендує тримати гучність персональних пристроїв нижче 60% від максимальної та, за можливості, стежити за рівнем звуку в налаштуваннях смартфона або спеціальних застосунках. Чим гучніший звук, тим коротшим має бути час його безпечного прослуховування.

Робіть перерви під час тривалого прослуховування. Якщо ви користуєтеся навушниками протягом дня, регулярно давайте слуху відпочити в тихому середовищі. Для гучних заходів ВООЗ радить робити приблизно 10 хвилин перерви після кожної години впливу шуму.

Не намагайтеся перекрити навколишній шум гучністю. У транспорті, літаку чи іншому шумному середовищі краще використовувати добре підібрані навушники з шумозаглушенням. Це допомагає комфортно слухати музику на нижчому рівні гучності.

Захищайте слух у шумних місцях. На концертах, виробництві, під час роботи з гучною технікою та в інших умовах інтенсивного шуму варто користуватися берушами або захисними навушниками. Такі засоби зменшують інтенсивність звуку, що потрапляє до вуха.

Тримайте дистанцію від джерела гучного звуку. На концертах і фестивалях не варто довго перебувати безпосередньо біля колонок або підсилювачів. Зі збільшенням відстані інтенсивність звуку зменшується.

Звертайте увагу на сигнали перевантаження слуху. Дзвін у вухах, приглушення звуків або відчуття, що після концерту чи тривалого прослуховування музики стало гірше чути, свідчать про надмірне звукове навантаження. Якщо такі симптоми повторюються або не минають, варто перевірити слух.

Проходьте перевірку слуху за наявності факторів ризику. Особливо це актуально для людей, які регулярно працюють у шумному середовищі, часто відвідують гучні заходи або вже помічають труднощі з розумінням мовлення. Обсяг і частоту обстежень краще визначати разом із лікарем.

Дотримуючись рекомендацій лікаря та захищаючи слух від надмірного шуму, можна зменшити ризик його подальшого погіршення. Якщо ви помічаєте, що стали частіше перепитувати, гірше розбираєте мовлення або збільшуєте звичну гучність телевізора чи навушників, варто перевірити слух. Записатися на консультацію лікаря-отоларинголога можна за телефоном 0 (97) 600-03-03.